І Ш Ш І Я ЮЕРАТОРШГО ОБЩЕСТВА ШШШШ ЕСТЕШОЗНАНІЯ, АНТРОООІІОПИ и ЗТНОГРАФІИ, Гі) пги ШШЕРАТОРСКіЖЪ МОСІІОВСКОЙЪ УННВЕРСЙТ£Т-£. ТГоліт. І ^ Л І І І І . Т р з г д ы ^5І нгтрогголохчі-чесі-са.зго Отд-Ьла.. Том-r. ХГ. ® Xtlfe 1 гт 1 1 D Лі I J Ши J A V 3 У д АНТРОПОЛОГО-ЭТНОЛОГИЧЕСКІЙ О Ч Е Р К Ъ АЛЕКСТ.Я ХАРУЗИНА. ВЫПУСКЪ ПЕРВЫИ, Тдабгрифія А. Левенсон-ь и К". ІГртрііииа. Рахмаікшскій исіісулоиъ, домъ Лспеисоиъ. 1 8 8 Э. Посвящается Петровичу Богданову. В В Е Д ЕНІЕ. Исторія экспедии,ій въ Букеевскую с т е п ь . Jlumepamypa о киргизахъ. Очеркъ ucmopiu Букеевсі* ou орды. Челабинска членъ Палласовской яксгіедіщіи стуевская степь ІІ орда прпвлекала иеоднократно дентъ Соколовъ въ иесчаную степь Нарын-ь и ішиманіе путешественниковъ н ученыхъ. Ц лый ею про халъ на югъ до Каспійскаго моря. Въ рядъ экспедицій, иаправлявшпхся для изсл дова- 1773 году прибылъ въ иа Палласъ на Увени, иія разиыхъ м стъ въ Среднюю Азію, им ли спустился къ Камышъ-Самарскпмъ озерамъ, провъ большей или меньшей степени отношеніе къ халъ степыо Нарынъ на холмы Чапчачи, дал е Букеевской орд ; ц лый рядъ отд лыіыхъ путе- in. гор Б. Богдо п на Ахтубу. Въ томъ же году іпественнмгіовъ иос тили ее. Такъ уже И. Лепе- осенью пос тшгь Георги, вы зжая тъ Уральска, хинъ, путешествовавшій въ 1768 и 1769 годахъ, Узенп („Beinerkungen einer Reise im Russischen даетъ въ своихч. „Дневныхъ загіискахъ иутеше- Reich"—Спб. 1775, два тома и „Geographischг ствія no разиымь ііровпнціямь Р.усскаго Госз дар- phisikalische and natuvhistorische Beschveibung ства" оппсаніе р къ Узеней п Камышь - Самар- des Russischen Reichs zur Usbersicht hisheriger 7 скихъ озерг, и'ь которыя онп впадаютъ; онъ же Kenntuisse л оп demselben"—Konigsberg, 1797 — г въ 1769 году про халъ степыо no с вериом}' 1801). Въ 1793 годз отправмлся Палласъ снова г берегу Каспійскаго моря отъ Красиаго Яра до въ экспедицію; на птотъ разъ про халъ он ь л Гурьева, пос тившп предварительно Эльтонское вой стороной Волги, аос тидъ стегіь Нарыпъ, соленое озеро. Ві, гомъ же году Эльтонское озеро*) горы Висчохо^ Чапчачи и В. Вогдо. Оиисаніе посі-.тііл-і. м Фалып. (.Beitriige zur topograpbischen ятого путешествія иом іцено вч. иервомь том его Kenntniss des Russiclien Reichs". Cno. 1785 — ^Bemerkungeu auf einer Reise in die sudlichen 1786, 3 тома). Въ том-ь ;ке году быдъ иа гор Statthalterschaften des Russischen Reiches in don В. Богдо Гмелинъ. Jharen 1793 — 1794" (Leipzig 1799). Исторія Въ кспедщШ во Вукеевскую етепі. сл дующемъ (1770 Буке- году) вы халъ изъ •) Эльтоііское о:щю д ііствііте,іыіо оффйліальво счптается пп і граявцъ Bj'ueencKOii степи, по фактичесии опо лежитъ нъ тоіі :ке степіі какъ Xauit, Арал-ь-сар-ь, Баскуичаіа. ('считаюіцііісл также въ Лотрах. губ-і а не иъ Knp. степн) и другія мііогочисіепііыя озера. Ультоиское и Баскуичакское озера пос іца.іись нообіце многочи(•.ІОІПІЫМІІ ііутеіііестпсііііііками, ііапечатаиіііиміі in, раавыя иремена I спои іізс.тЬдоваііш и паб.іюдемія. Иаибо.і е ііо.іное описаніе иожно истр тпть нъ сочііііеиіи Г. П. Федчепко „0 самосадочноіі сіі.іп и соляныхь озерахъ Каспі(1сі;аго л Азонскаго бассейповъ" (Пз. Им. 0. Л. Е. Ант. и Этіюгр. т. V, вып. 1.—ІГосква. 1870 г.). [ / Ho ни Лепехішч.. ии Фалькъ, ии Гмединъ, ни Паллась ие встр тили зд сь кпргпзовъ—вс уиомянутые ііутешественніікіі былп во время кочевапія въ втой стеііи ічалмыі оігь, (откочевавшихч, пзъ нея въ 1771 году къ кптайскои границ ). Все, что ітпіетъ Палласъ и Георги о киргизахъ, отиосптся ие къ Вукеевской-орд , которой въ то время не суіцествовало, a in. киргизаыъ зауральскимъ. 5 ШТОРШ э к с і і Е д и ц і й двумъ сочішеніяміі иы.іа наиечатана „Объяснительная ;іаііііска" Я. В. Хаиыкова къ карт веиди киргизовъ Внутренней и Ма.юй ордъ, составленной еію умершемъ браТомъ Н. В. Ханыковьшъ. Эти сочииенія содержатъ оиисаіііе тоііографіи степи. клиыата; да.ч е пом щены въ iinx'i,: иеречисленіе родоі і,, отд леній и подотд леній, иереходъ киргивовъ изъ ;за Урала, хаистиопаніе Букея и Джангира, ват мъ указанія на скотоводство, іюличество населеиіи въ разные годы, торговлю орды, иути сообщенія. > БУКККВСКУЮ СТЕПЬ. 6 : Nat.—(1849 № 4). Наконецъ статыі Киттары иъ Астрах. Губ. В д. (1848 г. № 47 и 48)—„Гора Богдо и Баскунчакское озеро". Въ 1846 же и 1847 годахъ былъ А. Евреиновъ въ Букеевской степи; д ли его ііо здки мн неизв стны. Ревультатомъ пребыванія его въ орд была статьи „Вну^реыняя пли Буг;еевсічая орда", пом щенная въ „Современник '* за 1851 годъ, отд. I I — 1 0 . Эта статья содержптъ ііодробное отісаніе перехода киргизот, no сю сторону Урала съ Букеемъ. Дал е говорится о граніщахъ орды, Б'і, 1843 году былъ командированъ Мииистер- зат мтв сл дуетъ ошісаніе Ставки. путей сообг ствомъ Государственныхъ Имуществтэ ияженеръ щенія, скотоводства, торгов.ін. духовнаго з праНёшель въ стоиіі между р каии Волгою, Сама- вленія. і-ражданскаго управлепія, наиленованія рог рою, .Манпчемъ и Ураломъ*) еъ ц лыо изсл - дов ь, отд леній; дал е говорится о властп хана, дованія возможности ооводиенія этихъ стеией. Въ о аодатяхъ п н которыхъ сторонахъ быта кир184(1 году иыла снаряжеыа Казаяскимъ Универ- гизовъ—(на 48 мелкопечатанныхъ странидахъ). ситетомт. ц лая ксіхвдйція съ геогностическою Въ 1851 году пос ти.гі. орду А. Терещенко съ ц лью в-ь Букеевскую орду. Во І іав ;»ксііедицііі археологпческою ц .іыо; его по здка описана пм'ь стоялъ профессоръ 11. Вагнеръ, а членами вкепе- въ „Москвіітянііи '" 1853 г. т. УІ, въ стать „Сл ды Дештъ-Кшічака и Виутренііяя киргивъДІІЦІІІ были: A. М. Бутлеровч, (въ то вре.мя еще студентъ), М. Я. Киттары п ІІятпнцкій. Эксііе- кайсацкая орда". Онъ описываетъ свой jjyrb отх диція про хала черевъ Владитровку въ Ханскую Ахтубы до Ставіш и огь Ставки до горы Б. Ставку. Изъ Ставічіі Вагнеръ н Бутлеровъ по- Богдо; д лаетъ краткііі очеркъ исторіп Малоіі орды, оппсываетъ Ставку, говоригь о Джангир і.хали черезъ степь въ фортъ Глиненскій (нын г Ново-Казанка) и въ Индерскъ, зат м-ь Вагнерч. | и объ уиравленіи, затрогіівает ь кратко бытовуіо одинъ по халъ въ Гурьевъ и фортъ Алексан- сторону кііргиза—(все на 35 мелко-печатанныхч, дровскч,; в'ь Гурьевъ отправился н сколько жееоп страницахъ). Къ началу-же 50-хъ гг. относится и Бутлеровъ, гд онъ съ хался съ Вагнеромъ— і статья II. Небольсоиа ..Очерки воджскаго низат мч. оба направились ві. Астрахань. Изъ Ас- зовья", наиечатанная въ Журн. Мпп. Вн. Д лъ траханн ію хали ііутеіііественнііті чрезъ земли 1852 г. ч. XXXIX. Небольсот, в роятно быдъ Кундровскихъ тагарч. на Бнсчохо, Чацчачи л | въ конц 40-хъ і-одовч^ въ Букеевской стеіім, no Богдо, гдіі соединились съ Киттары п Пятииц- і съ какою ц лыо ііредіірііпя.гь онъ зто путешествіе, кнмъ. Эта г-жепедиція не была з^дачпа т, своихч, мн пеіізв стно—в роятн е всего въ качеств туриста. Въ его „Очеркахч. волжскаго ппзовья", научныхъ результатахч.; in, иечатм пзв стны вш только 4 статыі Кпттары: „Ставка хана Внут- • посвяіцена толысо одна глава Букеевской оі^д г ренней кпргизской орды", ііом ідеиная въ Журн. (глава IX); въ ней онъ пзлагает ь, на 23 страМин. Вн. Д лъ 1840 г. ч ХХ Ш, гд оиисы- nnnax'j., пропсхожденіе трехъ кііргпзскііхч> ордъ, г вается подробно з стройство Ханской Ставки и возникновеніе Буісеевской орды, наименованіе родвореіп> хана; „Киргпзскій туй", папечатанная вь довъ, отношеніе Джангира къ своимъ квргивамъ, е томъ ;ке ;курнал за 184 .) г. ч. XXV—равскавг оппсаніе Ставки, торговлю этой орды, наконецъ г о піір у киргизовъ. Дал е: „Ortliopteres observes I огіисывает ь онч, од жду киргизрвъ. Въ 1853 году Бэръ *), изсл дуя рыболовство на Болг , пос dans les steppes ties kirghises par M. le prof P. Wagner et le dr. Kittary en 1846 determines j тп.гь и Эльтонское и Баскупчакское озера. Среди et decrits par M. Kittary'". Bnllet. de la soc. d. ! *) Біографія, диа сіортрета п сиисокъ нс хъ его сочііпеііііі пим щены въ „Матеріааахъ д.іл всторіи пауч. и праі; д ят. въ Рое*) Bemerkuqgen iibei die Steppengegend Zwischenden FI. Samara сіп ио воологіи и т. д." А. П. Богдавова (т. І\'. — Иаіі от. Пмп. CJral, Wolgannd Manytscb gesammell von Xiisi-licl—licarli. v. llelmer- I Обіц. Люб. Естеств. Аит. и Этиог. 18S8 г.)—портреты иа 1 и 3 sen. Bull. (1. 1 Acad, de St.-Peterab. r. V. >V \X). таблиц іі біограф. ва 2:! п 24 лвст I тоиа. I) • ЛиТЕРЛТУГА 0 КШТІШАХЪ. 10 sensteppe, nacli Astrachan ггпЛ an das Caspiscbe кііргпзская орда" („Д ятельность" 1870 г. 36 L27). говоріітч> oin. о иеобходіімостп Meer" — Moscau 1801). Въ коііцГ. этой брощюры Ъъ чтой стать ириввдены cimcKii собранныхъ имъ in. Ііпргиускои кодонизаціи киргивскоА степи русскими для сблистепи иас ко.мыхъ (Lepidoptera, Coleoptera, Orthoj)- ;і;енія киргивовъ сч. іііімп и для удучшевія ховяйtera u Hcmipteraj. Бъ 1807 г. ііоявнлось сочи- ства ііервыхъ. „Охота во ввутренней киргивской ыеніе Каванцева ,,Оішсаніе Киргіізъ-Кайсаков'!,''. орд " (Жур. охоты—1871 і\ № 1 п 2)—описаны Спб. 18()7. Въ этомъ сочпыенім вт. вид ирибав- дв )'. охоты на волка на остров Касіііііскаго моря.-— .іенія, на "23 страіждахъ, иом іценъ очеркъ Бу- Среднемъ Забуруньемъ. „Лошадп п ихч. исііытаніе кеенской орды—границы,, рода, Джаагиръ и его во внутреныей киргивской орд " — (Журналъ охоты —1871 г. . . С) и 7)—авторъ говорпть о иочв семейство, скотоводство и торгов.ія. Зат иъ вгь 70-х'і. іодахъ совершилъ ио зд- орды, о Ешргивской лопіади, о восііитанііі ея и о ку Инженеръ-Технодогь Никитинскій въ Бу- сиособахч. улучшенія породы. „Аиелляція киргива кеевскую степь сь ц лью изсд дованія со.іянихъ ігь иублик ", была напечатана ич. „С ворной м стъ рожденія'. Резу.іьтаты его работп. изложены Пчел " (1861 г., № 138) по поводу ІІОЯІІІІІЯІІСЙIIM'J, въ интересіюй брошюр „ 0 самоосадочпой ся ві. „Русскомч. В стнпк " статыі I. II. Жесо.иі Астрахансжой губерніи". Оиъ пос тіі.ті. JJa- л знова — „Кіірілізомашя". „Зам ті;а іаірічіза о скунчакъ, горы Богдо и I'pyimu прикаспійокихъ жить -быть и участи его родіічей" („С.-Петербургскія Б доаостіі" 1861 г. № 136) и, паі;ооверъ. Наконец-ь, каігь м стнаго д ятеля, сіюсобство- нсцъ, „Зак тка киргива о кирічізахч." („С вервавшаго нзс.гіідоваііію Букеевской орды, сл дуетъ ная Пчола" 1801 p., № 4). г II такъ мы впднмъ, что, начиная со времени уііо.мяиуті, киргиза хорз нжаго Ходжу Мухамеді.Са.чиха Бабаджанова. (Сов тника Вренев Сов та • Леыехина (съ 17()8 г.) п вплоть до настояіцаго въ оО-хч. годахч.). Оиъ иеодиократно сиабжало. | времени, Букеевская стеиь безпрестанно пос щаравны журналы своими интересыыми статьямм. лась равиообравными ученйми и ивсл дователям-и ивъ imx'b Miit. пзи стны сл дуюіція: ,,0 камеиной Но ііріівсдсчіііі.і.мн пами .піцами еіцс не ІІСЧСІІІІІ.Ібаб , ііайденііой in. киргизской степи", ііом іл,ена вается сппсокч. т хъ, которые сч. ііаучиоіі ц лыо ::: въ Этноі'рафііческом'ь Сборніік И. Р. Геогр. Обіц. цос щали ее ). Вчл атомъ ОТІІОШСНІИ болі.шеіп 18()4 г. вып. II. „Ивъ внутренней киргфской 1 попудярностью іюльзовалось Баскунчакское оаеро а орды ,—Ивв стія И. Р. Геогр. Общ. 1805 . и I'opa Б. Богдо, и благодаря оріігіпіалі.ности своеіі т. [, .\j •'). в'і. ;)той стать нзв щаетъ авторч. іі благодаря удобному сообщевію, особенпо іюсл открытія in. 1S83 году жел зной дороги. Но ти Общество о ііаіідеином'!. иыъ с рвоиъ ИСТОЧІІІІК у Баскунчаискаго очера „Сіюрь >'ральскііх'і. ка- ііутеіііественііиіаі пе оставлялп носл себя трудош., ваковъ сь кнрпізаміі иііутреиней орды" („Ді.я- іютому говорпть о нихъ мы ие будвиъ. тельиость" 1868 г. № ІОУ). Автор-ь описываетч. исторію воаніікновенія сіюрііі.іх'і. участкоігь: межузеньскаго. Камытъ-Са.марскпхч. оверъ и участка. *) Въ прцлагаеяоігъ міюю иь БОНЦ ;ІТСІІІ работы бибииіііафн;іе;каіцаго на юг отъ этнхъ озеръ—оігь безііри- ческоігь указатеа цом іцвно крох иышеуаояянутьіхъ статеіі сіце н скоіько ме.ікихь зан токъ, іім юіцихъ отіюіпенія іс]. Букееистрастно разбираетпі втотт» воіірось. „Внутреиняя | сі;им орд ; у пс хъ сд .іаио кратк^е содержаиіе. о Киргизахб. ЕЗсли мы "реиерь бы несііраведлнио назвать Букеевсвую стспі. неивбросимъ ВЗІ ІЯДІ. иа труды всі.хч, вышеуію- сл дованною. Наиротивъ, стороны зоологическая и мяиутыхч. ііутеіііествениііковъ, то мы увидимъ, особеино тнографическая были вад ваемы лишь что болыпииство цвса дователей ии ло въ mi- немііогіімп. а ивсл дованій ш. тоиъ направленіи Ay ц ли геогиостическія, зат мі. ботаническія п совс мч. ие было. Бопросч-, иоторыіі 'ие 8ат])0изсл доваиія скотоводства. Въ этомч. наиравленііі гивался ник мъ ш, Буі;еевсі;ой орд , — вто вобило вч. обіцемч. такъ яного сд лано, что было ирось антроіюлогическій. Д йствителыіо, еслп .///////'/ІІ////І//І(/